Ольга Пилипів

Вулицями рідного міста.
Вчора знову було спекотно.Яскраве Світило вже котрий день купало усе в яскравому , сонячному промінні! Стомленими були і природа і люди.Хотілося скоріш гайнути в гори чи до річку! 
Ближче до вечора почали збиратися хмарки!
Невже? Невже в "небесні канцелярії " нам " виписали" трохи дощу! Раптово почали крапати величезні краплини на розпечений асфальт, подекуди зів'яле листя та втомлених людей! І, о чудо! Чорні хмари миттєво розродилися рясною, теплою, літньою зливою!
Дощ із силою лупив по землі, немов виконуючи відому лише йому увертюру!
Саме в цей час вже вдруге призначено зустріч любителів історії рідного міста! 
Невже природа внесла свої корективи! Ні!Повітря після дощу було чисте, дихати стало легше,дерева стояли, наче вбрані на великосвітський прийом- їх листочки виблискували після купелі.
...Прийшли самі стійкі! Перечекавши зливу, згуртувавшись , з веселим настроєм рушили вулицями міста.Пані Зеновія Ханас дуже цікаво розповідала про історію Стрия. Ми побачили багато такого, чого раніше не бачили, познайомилися з архітектурою міста.
Була приємна дискусія і обговорення цікавих фактів історії!
Дякую панові Михайлу Шмигельському та пані Зеновії Ханас - за змістовно проведений час!
Парасольки були з нами! Та вони нам в той вечір не знадобилися. Уже розстаючись,ще довго розповідали кожен якусь свою версію, або спогад.Раптом із-за хмарки визирнуло сонечко, воно нам підморгнуло і вмить сховалося! Була ж бо вже пізня година...